- .
Найдено совпадений - 3574 за 0.00 сек.
 1771. Курсовий проект - Основи технiчноi експлуатацii будiвель та iнженерних систем | AutoCad
1. Вступ
2. Структура будинкоуправління
3. Характеристика будинку
4. Характеристика технічної дільниці
5. Експлуатаційні вимоги до елементів будинку, а саме стін
6. Експлуатаційні вимоги до інженерного обладнання, а саме водопроводу
7. Визначення рівня фізичного і морального старіння основних конструктивних елементів і будівлі в цілому
8. Визначення оптимального терміну служби будинку
9. Розрахунок послідовності технічного огляду конструкцій будівель
10. Заходи з технічної експлуатації будівлі, а саме поточні ремонти, та їх зміст
11. Заходи з енергозбереження при експлуатації конструктивних елементів, а саме конструкцій стін
12. Заходи з охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії
Список використаної літератури
Дата добавления: 21.04.2017
|
|
1772. Курсовий проект - Технологічна карта на влаштування цегляної кладки | АutoCad
НУ "ЛП" / Інститут будівництва та інженерії довкілля / Кафедра Будівельне виробництво / Дисципліна «Основи технічної експлуатації будівель та інженерних систем» / Ґрунти основи – супісок; Рівень ґрунтових вод - 2,4 м; Фундаменти – монолітні бутобетонні; Стіни – пустотіла цегла керамічна; Перекриття – З/Б плита; Дах (покрівля) – плоска; Перегородки – пустотіла керамічна цегла; Сходова клітка – шпаклівки, масляні фарби; Система опалення – централізована; Система водопостачання – централізована; Система газопостачання – централізоване; Система сміттєвидалення – централізоване; Рік зведення будівлі – 1968р.; Габарити будинку – 9 м*18 м; Висота поверху – 4,8 м; Кількість поверхів – 1. / 1 аркуш креслення (схема ремонту будівель, розрахунок ремонту, основні првила) + ПЗ.
Вступ
1 Аналіз об’ємно-планувальних та конструктивних рішень будівлі
2 Визначення потреби у конструкціях і обсягах робіт
3 Вибір методів виконання робіт
4 Вибір монтажного крана
5 Технологія виконання робіт
6 Калькуляція трудових витрат
7 Розробка технологічної карти
8 Контроль якості будівельно-монтажних робіт
9 Література
В якості несучих конструкцій використовуються як повздовжні так і поперечні цегляні стіни будівлі, а також цегляні колони.
В якості перекриття між поверхами використовується залізобетонна плита.
Просторова жорсткість будівлі забезпечується сумісною роботою фундаментів, стін та перекриття.
Стіни прийняті цегляні з цегли М100 на цементному розчині М25, товщина зовнішніх стін приймається 510 мм., внутрішніх – 380 мм., перегородки 120мм.
Перемички над вікнами і дверима виконуються залызобетоні
Вікна прийнято метало-пластикові з подвійним склінням.
Двері прийнято дерев’яні.
Фасад будинку штукатуриться декоративною штукатуркою.
Дата добавления: 22.04.2017
|
1773. Курсовий проект - Технологічна карта на монтаж стінового огородження | AutoCad
ТНТУ / Кафедра будівельної механіки / Дисципліна "Технологія та організація будівництва" / Розмір будинку 7 х 13.85 м. Для організації будівельних робіт потоковим-захватним методом будівля поділяється на 2 ділянок з приблизно однаковими обсягами робіт, а по висоті на поверхи і яруси. Монтаж конструкцій організовано потоковим методом у одну зміну. Бригада чисельністю N=7 чоловік виконує весь комплекс робіт. Вона складається з спеціалізованих ланок мулярів відповідної кваліфікації, монтажників, зварників. По закінченні робіт на першій ярус-захватці бригада переходить на іншу а на другій зміні проводять перестановку помостів і заготовку цегли. Монтаж залізобетонних конструкцій здійснюється паралельно з муруванням стін. Бригада оснащена нормокомплектом інструменту, обладнанням і пристроями для виконання робіт. / 1 аркуш креслення + ПЗ.
Вступ
1. Вибір конструкцій монтажу
2. Підрахунок об’ємів робіт по замонолічуванню стиків
3. Підрахунок об’ємів зварювальних робіт
4. Підбір крана на основі монтажних характеристик елементів конструкцій
5. Підбір автомобілів для перевезення
6. Розрахунок причепів
7. Калькуляція заробітної плати і витрат праці
8. Визначення розмірів і кількості захваток
9. Техніко-економічні показники
10. Матеріально-технічні ресурси
11. Технологія монтажу стінових панелей
12. Техніка безпеки
13. Контроль якості будівельних робіт
14. Охорона праці при виконанні робіт
15. Використана література
Техніко економічні показники:
Тривалість виконання робіт, Дні - 38
Загальна трудомісткісь, Люд-дн - 3643,57
Маш-зм -623,56
Сума заробітної плати, Грн. - 2737,67
Середня заробітня плата, Грн. - 70,2
Трудомісткість 1 м^2, Люд-дн - 0,53
Трудомісткість 1 м^3, Люд-дн - 0,063
.
Монтаж стінових панелей транспортуємо за маятниковою схемою причепи не відокремлюють від тягача, з попереднім розвантаженням. Монтаж виконуємо у дві зміни. Нашу будівлю розбиваємо на дві захватки. Для монтування панелей стіни ділим на захватки,яка дорівнює двом крокам колон 12 м, панелі однієї захватки монтуємо з однієї стоянки крана.
Перед монтажем перевіряєм наявність закладних деталей, рисок висотних позначок і виконуємо підготовчі процеси: ґрунтування почищених торців, розташованих нижче панелей, встановлення маяків підкладок.
Стропування виконуєм за дві петлі. Вивірення і закріплення зварюванням до закладних деталей колон виконуєм з риштування – навісних,пересувних і рухомих. Вертикальні і горизонтальні стики колон зашпаровуєм пороізолом і самокленою стрічкою, а з внутрішньої сторони розшиваєм цементно-піщаним розчином.
Після виконання монтажних робіт і остаточного їх закріплення стики замонолічуємо.
Дата добавления: 23.04.2017
|
 1774. Дипломний проект - Електрифікація технологічних процесів в цеху по переробці та зберіганні плодів | Компас
НУ "ЛП"/ ІБІД / Дана технологічна карта розроблена на монтаж стінового огородження з їх попередньою розкладкою біля місця монтажу, одноповерхової двосекційної промислової споруди. Секції, розмірами в осях 18х96м, з кроком колон 6 м, висотою по низу несучих конструкцій 8,4 м. Монтаж колон здійснюється в дві захватки. Роботи ведуться в 2 зміни в день. Монтаж здійснюється колісним краном LOKOMO A-391NS. / 1 аркуш креслення (схема монтажу стінового огородження, схема монтажу, графік виконання робіт) + ПЗ.
Вступ
1.Технологія виробничих процесів
2.Вибір електроприводів
3.Освітлення
3.1. Розрахунок освітлювальної мережі
3.2. Компановка освітлювальної мережі та складання розрахунково – монтажної таблиці
4.Автоматизація технологічного процесу
4.1.Розробка функціонально - технологічнї схеми
4.2.Розробка принципіальної електричної схеми
4.3.Вибір пуско - захисної апаратури
5.Компановка силової мережі та складання розрахунково-монтажної таблиці
6.Технічна експлуатація електрообладнання
7. Заходи з охорони праці та охорони природи
Список використаної літератури
При переробці і зберіганні плодів та овочів для забезпечення технологічного процесу використовують найрізноманітніше обладнання. Для одержання готової продукції плоди і овочі в тій чи іншій мірі повинні піддаватися миттю, подрібненню, ферментації, пастеризації, пресуванню, фільтрації, випаровуванню, концентрації та інше.
Під загальною назвою пресування в техніці розуміється ряд процесів, які мають різну суть, залежно від поставлених завдань:
- Зміна форми матеріалі при сталій масі та об’ємі;
- Зміна форми і об’єму продукту при сталій його масі;
- Зміна форми, об’єму й маси продукту.
Перші два випадки мають метою надати продуктові певної форми й ущільнити його для кращої транспортабельності; третій – для віджимання продукту з рідини.
Лінія виробництва компотів зображена в графічній частині проекту. Продуктивність лінії – 500 туб консервів за одну зміну. Сировина подається у цех в контейнерах електронавантажувачем і за допомогою контенеророзкидача завантажується у ванну(томати для попереднього миття). З ванни сировина подається на інспекційний конвеєр для сортування та інспектування за якістю, потім у щіткову мийну машину, вентиляторму мийну машину, де ще раз миється і обполіскується під душовим пристроєм. При переробці томатів до щіткової машини встановлюють упритул паралельно другий інспекційний конвеєр, і томати за допомогою перекидної планки спрямовуються, обмиваючи щіткову машину, на другий інспектувальний конвеєр, а з нього у мийну машину.
Дата добавления: 23.04.2017
|
1775. Курсовий проект - Проектування стенда для збирання генераторів | Компас
НУБПУ / Кафедра автоматики та робототехнічних систем / В даному дипломному проекті розглядається лінія переробки плодів. Проведено технологічний і електротехнічний розрахунок і вибір електрообладнання для лінії. Розроблено схему автоматизації технологічних процесів в цеху з переробки плодів. Вибрано двигунів електропривод виробничих машин, пускозащитную апаратуру, щити управління, розроблено компонування силової і освітлювальної мережі. Розроблено питання експлуатації електрообладнання, охорони праці і природи. / 4 аркуша креслення формату А1 (схема технологічного процесу, план цеху з переробки і збереження плодів з нанесенням освітлювальної мережі, план цеху з переробки і збереження плодів з нанесенням силової мережі, складальне креслення автомата-наповнювача) + ПЗ.
1 Обґрунтування необхідності розробки конструкції
2 Аналіз існуючих конструкцій
3 Призначення , будова та робота конструкції
4 Розрахунок деталей пристрою
5 Економічне обґрунтування впровадження конструкції
5.1 Матеріали для виготовлення деталей конструкції
5.2 Стандартні вироби
5.3 Роботи на виготовлення деталей по монтажу і наладці конструкції
5.4 Кошторис витрат
5.5 Економія від запровадження конструкції
5.6 Приводимо капіталовкладення до експлуатаційних витрат
5.7 Визначаємо строк окупності капітальних вкладень
5.8 Визначаємо ступінь підвищення продуктивності праці
Технічна характеристика:
Тип - стаціонарний
Привід - пневматичний
Тиск повітря, МПа - 0,63
Зусиля на шток, кН - 13,6
Хід штоку, мм - 130
Дата добавления: 29.04.2017
|
1776. Курсовий проект - Водозабірні споруди роздільного типу з русловим водоприймачем | АutoCad
НТУ / Кафедра "Автомобили" / Розроблюваний стенд призначений для складання генераторів двигунів різних марок. За основу взято прототип - стенд для збірки генераторів моделі 6606-120 . Недоліком даного стенду, а також і ряду інших стендів, є недостатнє зусилля, яке не дозволяє встановлювати шківи, кришки, вентилятори на якоря генераторів певних моделей. Крім того, у прототипу переміщення штока здійснюється на порівняно невелику відстань, недостатнє для складання деяких генераторів. / Склад: 1 аркуш креслення + специфікація + ПЗ.
Вступ
1.Об'єкт водопостачання
2. Вибір джерела водопостачання. Системи і схеми водопостачання
3 Вибір системи водопостачання
4. Вибір схеми і складу споруд системи водопостачання
5. Водозабірні споруди
6. Визначення продуктивності водозабірних споруд
7. Вибір схеми і основного технологічного обладнання водозабірних споруд
8. Гідравлічні розрахунки водозабірних споруд
9. Опис конструктивних рішень
10. Водозабірна споруда і насосна станція першого підйому.
Короткий опис технологічного процесу та аналіз небезпечних і шкідливих факторів при експлуатації.
11. Література
У зв'язку з тим, що в районі розташування об'єкта водопостачання не мається підземних джерел водопостачання з необхідним дебітом, як джерело водопостачання прийнята річка, на березі якої розташоване місто.
Мінімальна витрата води в річці 95-відсоткової забезпеченості становить 18,2 м3/с, а середня секундна витрата води в системі водопостачання при максимальному добовому водоспоживанні 42421 м3 / добу становить:48690 / (24*3600) = 0,49 м3/с.
Відносний відбір води з річки становить:
0,49 / 18,2 * 100% = 2,7%
Проектована система водопостачання I категорії забезпеченості подачі води характеризується:
• по виду джерела водопостачання - з використанням поверхневих вод (річка);
• за способом подачі води - нагнетательная (вода споживачам подається насосами);
• за призначенням - об'єднана (господарсько-питна, виробнича, протипожежна);
• за видами обслуговуваних об'єктів - міська;
• за територіальним охопленням водоспоживачів - централізована, що забезпечує водою всіх споживачів, розташованих в місті;
• за характером використання води - прямоточна (вода після однократного використання транспортується в систему водовідведення); для підприємств застосовується оборотна система водопостачання, при цьому для поповнення оборотних систем застосовується повторне використання води (з технологічного циклу).
Дата добавления: 29.04.2017
|
1777. Курсовий проект - Трубний млин | Компас
КНУБА / Дисциплина "Водопостачання (водозабір)" / Проектована система водопостачання - I категорії забезпеченості подачі води при чисельності населення понад 50 тис. осіб (115 500 чоловік в нашому випадку). На підставі аналізу обсягів споживання води окремими категоріями споживачів в проекті прийнята об'єднана господарсько-питна, виробнича і протипожежна система водопостачання міста і промислових підприємств. При цьому планується більшу частину виробничого водоспоживання підприємств забезпечити за рахунок використання оборотних систем водопостачання. / Склад: 1 аркуш креслення + ПЗ.
Вступ
1. Обгрунтування вибору конструкції
2. Опис конструкції і принцип роботи чотирьохкамерного млина
3.Параметричні розрахунки
3.1 Частота обертання барабана
3.2 Зовнішній діаметр барабана
3.2 Довжина камери
3.3 Діаметр цапфи
3.4 Об’єм камер
3.5 Маса молольних тіл
3.6 Продуктивність млина
3.7 Потужність двигуна урухомника
3.8 Розрахунок сил
4.Розрахунки на міцність
4.1. Розрахунок барабана млина.
4.2 Розрахунок на міцність цапфи млина
4.3 Розрахунки, які підтверджують працездатність машини
ВИСНОВКИ
Література
Додаток
.
Конструкція трубною багатокамерного млина (ЛС61.103113.000-60ВЗ) наступна: пустотілий циліндричний барабан 5 млина виготовляється зі сталевих аркушів, з'єднаних між собою зварюванням; внутрішня поверхня барабана облицьована футерованими броньовими плитами , відлитими з марганцевистої сталі або з вибіленого чавуну. З торців корпус закритий литими сталевими днищами й , консольні частини яких виконані у вигляді цапф;останніми барабан опирається па підшипники, охолоджувані водою. Питомий тиск, створюваний силами ваги барабана й з'єднаними з ним деталями, а також відцентровими силами інерції, не повинне перевищувати 1,6 МН/м2. Цапфові підшипники заливають низькоолов'яністими бабітами або безолов"яністими цинково-алюмінієвими сплавами. Млин на 28...32% обсягу барабана завантажується тілами, що мелють: кулями в перших камерах і циліндриками /цильпебсом/ -в останній. У цапфі сталевого днища 10 установлені конічні склянки для подачі матеріалу із завантажувальної лійки 9 у барабан. У міру здрібнювання матеріал просувається до міжкамерної перегородки 1 .
Поділ барабана на кілька камер міжкамерними перегородками необхідно для розподілу куль по їх крупнисті по довжині барабана, для того щоб з боку завантажувальної частини розташовувалися більші по розмірах кулі.
Міжкамерні перегородки відрізняються більшою розмаїтістю конструкцій і бувають подвійними (сепараторними й елеваторними> і одинарними (з отворами в центральній частині). Перегородка складається з окремих сталевих сегментів, що кріпляться в центральній частині накладками. У корпусі сегментів є отвори у вигляді шпонкового паза, через які матеріал проходить у сусідню камеру. Перегородки виготовляють із марганцевистої сталі, покритої твердим сплавом.
Остання камера кульовою млина розділяється радіальними перегородками на п'ять секторів. Здрібнювання матеріалу в останній камері повинне досягатися більшою мірою за рахунок стирання.
Циліндрики, що перекочуються по перегородках, сприяють кращому стиранню матеріалу Наявність радіальних перегородок дозволяє зменшити крутний момент, оскільки момент протилежних секторів взаємно врівноважуються.
У розвантажувального днища 3, встановлена діафрагма, що представляє собою дірчасту перегородку із привареними з боку днища радіально спрямованими лопатами.
Матеріал, що пройшов через отвори в діафрагмі, попадає на лопаті й потім з них надходить через овальні отвори в днище, далі - у нижню частину пиловловлюючого кожуха із ситом для вловлювання недоздрібнених шматків матеріалу й залишків тіл що мелють. Матеріал, що пройшов через сито, направляється в бункер-накопичувач і потім у збірник.
Зазор між нерухомим пиловловлюючим кожухом й обертовим корпусом щоб уникнути пилоутворення й переносу повітря ущільнюється. Верхня частина кожуха приєднана до витяжної труби, з'єднаної з аспираційною системою млина, що призначена для відсосу із млина запиленого нагрітого повітря. Інтенсивне виділення теплоти відбувається внаслідок удару куль об матеріал.
Цапфа вихідного днища 4 через патрубок з'єднана з редуктором через шліцьову муфту 2. Барабан млина приводиться в обертання тихохідним синхронним двигуном 8. У приводному вузлі передбачений також допоміжний електродвигун 12, що через редуктор 7 з'єднується зі швидкохідним валом редуктора й забезпечує повільний поворот млина при ремонті й пуску.
Висновки
Були проведені параметричні розрахунки трубного млина 2,2*13м.
Також були розраховані на міцність барабан млина, цапфи млина та проведений розрахунок на довговічність.
Переваги трубного млина полягають у великій продуктивності, стабільності та надійності у роботі,є можливість тонкого помелу, розмаїття конструкцій, а також у великій зносостійкості футерівки.
Через ці переваги трубний млин набув широкого використання у промисловості по виробництву цементу, кераміки та скла, де є важлива тонина помелу.
Дата добавления: 29.04.2017
|
1778. Дипломний проект (технікум) - Дизель - генератор для живлення електроустаткувань | Компас
НТУУ КПІ / ІХФ / Параметричні розрахунки: Модуль пружності: Е=2,7*10(-4) Мн/м2. Границя міцності на стиснення=80 Мн/м2. Об’ємна маса=2,15 Т/м3. Внутрішній діаметр барабану=2,2 м. Довжина барабану=13 м. Число камер=4. Сухий помел. / Склад: 5 аркушів креслення (Вигляд загальни А1, Трубний млин кінематична схема, Міжкамерна перегородка А3, Проміжне з'еднання А3, Розвантажувальна частина А3) + специфікації + ПЗ.
Вступ-перспективи розвитку поршневих двигунів та машинобудування
1 Конструкторський розділ
1.1 Призначення і характеристика агрегата
1.2 Тепловий розрахунок двигуна
1.3 Динамічний розрахунок двигуна
1.4 Розрахунок основних параметрів системи змащення
1.5 Розрахунок на міцність кришки бачка автоматичного доливання мастила
1.6 Аналіз існуючої конструкції агрегату, двигуна, системи змащення
1.7 Міри по енергозбереженню технічних показників двигуна: по забезпеченню строку необслуговуваної роботи 600 годин
1.8 Опис конструкції агрегату, системи змащення
1.9 Стислий опис конструкції двигуна
1.9.1 Кістяк двигуна
1.9.2 Кривошипно-шатунний механізм
1.9.3 Механізм газорозподілу
1.9.4 Система охолодження Схема системи
1.9.5 Система паливоподавання. Схема системи
1.9.6 Система автоматики 3-го ступеня. Структурна схема
1.10 Стисла інструкція по догляду за агрегатом
1.11 Стисла інструкція по підготовці двигуна до пуску, обслуговуванню під час роботи і зупинки
2 Технологічний розділ
2.1 Вибір та обгрунтування типу виробництва
2.2 Технологічний аналіз заданої складальної одиниці
2.3 Аналіз існуючого технологічного процесу заданої складальної одиниці
2.4 Оформлений на картах технологічний процес заданої складальної одиниці
2.5 Вибір обладнання, приладів і інструмента
2.6 Визначення технічних норм часу на задану складальну одиницю та довантаження іншими складальними одиницями
2.7 Обгрунтування розміщення обладнання на спроектованій дільниці
3 Розділ охорони праці
3.1 Організація робочого місця по одній із професій дільниці слюсаря - складальника
3.2 Заходи по охороні праці на дільниці складанні бачка автоматичного доливання масла
3.3 Протипожежні засоби та заходи на дільниці складанні бачка автоматичного доливання мастила
3.4 Заходи по безпеці життєдіяльності
4 Організаційно-економічний розділ
4.1 Визначення потрібної кількості обладнання та коефіцієнта завантаження
4.2 Визначення потрібної кількості працюючих дільниці
4.3 Визначення річного фонду заробітної платні для працюючих дільниці
4.4 Визначення собівартості заданої складальної одиниці
4.5 Визначення техніко-економічних показників дільниці
4.6 Порівняння заводської собівартості з проектною по статтях витрат
4.7 Аналіз економічної ефективності розробленого проекту
Література
Ціллю даної роботи являється розрахунок дизель-генератора для живлення електроустаткувань, розрахунок системи змащення двигуна. . Особливість двигуна - 600 годин необсуговуваної роботи, що вимагає автоматизувати двигун за 3 ступінню. Дипломний проект включає в себе тепловий та динамічний розрахунок. Розрахунки основних параметрів системи змащення. Опис конструкції двигуна. Інструкції по догляду та підготовки до пуску, обслуговуванню під час роботи агрегату. Технологічний розділ, який виконується для бачка автоматичного доливання мастила, включає в себе пункти вибору типу виробництва, аналізу технологічного процесу, оформлення карт, вибір обладнання та інструменту, визначення норм часу, розміщення обладнання на дільниці.. Розділ охорони праці з розрахунками параметрів в цеху. Організаційно-економічний розділ ціль якого визначити собівартість складальної одиниці та визначити економічний ефект розробленого проекту.
Ціль конструкторського розрахунку складається в тому щоб розрахувати всі основні параметри двигуна.
Умови завдання:
Nе = 27кВт – ефективна потужність дизеля;
n = 1000 хв-1 – частота обертання колінчастого вала;
Вихідні данні:
ηг = 0,92 – ККД генератора
і = 4 – число циліндрів;
Е = 15 – ступінь стиску
Pz = 7 МПа – тиск у кінці згоряння
Ро = 0,1 МПа – тиск навколишнього середовища ДСТУ 10150-88
То = 300 К – температура навколишнього середовища ДСТУ 10150-88
Рг = 0,012 МПа – тиск залишкових газів
а = 1,6 – коефіцієнт надлишку повітря
Тг = 700 К – температура залишкових газів
yг = 0,03 – коефіцієнт залишкових газів
е= 0,8 – коефіцієнт використання тепла
ф = 0,95 – коефіцієнт округлення індикаторної діаграми
nм = 0,85 – механічний ККД
Паливо – дизельне по ДСТУ 3868-99
Елементарний склад: С = 0,87 кг/кг; Н = 0,126 кг/кг; О = 0,004 кг/кг.
Нижча теплотворна здатність Q = 42500 кДж/кг
Висновок: Потужність двигуна 27 кВт при частоті обертання 1000 хв-1, забезпечується 4-х циліндровим довгохідним двигуном з ходом поршня 130 мм та діаметром циліндра 110 мм, без наддуву.
Робота включає 5 креслень: Габаритне креслення дизель-генератора, креслення бачка автоматичного доливання мастила, кришки бачка, планування дільниці та схема системи змащення двигуна.
Дата добавления: 30.04.2017
|
 1779. ЕП ЕМО Реконструкція приміщення гуртожитку під житло в смт. Маневичі Волинської області | АutoCad
ТМТ ЗНТУ / Кафедра "Двигуни внутрішнього згорання"/ Дисципліна "Теорія та динаміка ДВЗ"/ Проектування стаціонарного дизель-генератора для живлення електроустаткувань потужністю 27 кВт при 1000 об/хв зі строком необслуговуваної роботи 600 годин (3 ступінь автоматизації). / Склад: 5 листів креслення: 3 листа - конструкції, 1 лист - схема системи, 1 лист - планування дільниці) + Техпроцес виготовлення складальної одиниці + специфікація + ПЗ.
Проектом передбачено в точці забезпечення потужності влаштування відгалуження від високовольтних ліній напругою 10 кВ, до проектної підстанції 2КТПГС, для цього передбачено встановитидві додаткові опори ПЛ 10 кВ, на котрих монтуються роз'єднувачі.
Проектом також передбачено влаштування кабельних ліній живлення житлового багатоквартирного будинку.
В точці приєднання кабельних ліній живлення житлового будинку РУ 0,4 кВ в кожній секції встановлено два автоматичні вимикачі на струм 400 А. Для забезпечення живлення споживачів ІІ категорії передбачений секційний рубильник на струм 400 А, котрий в разі зникнення напруги на шинах одного з трансформаторів обслуговуючий персонал може перемкнути на живлення секції від іншого трансформатора
КЛ-0,4 кВ від проектного КТП до ввідно розподільчих пунктів ВРП1 та ВРП2 (у приміщенні електрощитової житлового будинку) передбачено виконати кабелями АВБбШвнг 4х240, до кожного ВРП по дві взаєморезервовані кабельні лінії живлення від секції №1 та секції №2 трансформаторів Т1 та Т2.
Розрахунковий облік активної та реактивної електроенергії виконується
в РУ 0,4 кВ проектованої КТП, згідно технічних умов за допомогою багатофункціональних лічильників типу PJ НІК-2303 (Iн=5А 380В, 50Гц).
Електричні мережі
Проектом передбачено встановлення двох ввідно-розподільчих ппунктів ВРП1 та ВРП2 (2хВРУ-1-28-20) для окремого живлення квартир під'їзду №1 та під'їзду №2. Ввідно розподільчі пристрої встановлюються в приміщенні електрощитової, в кожному з них за допомогою двох багатофункціональних лічильників типу НІК-2305 (Iн=5А 380В, 50Гц) передбачено облік споживання електроенергії електрообладнанням квартир та окремо електрообладнанням загальнобудинкових приміщень.
Від ВРП1 передбачена окрема лінія живлення до кожного поверхового обліково- розподільчого щита ЩОР1-1,...,ЩОР5-1 та лінія живлення електрообладнання загальнобудинкових приміщень під'їзду №1, для цього у ВРП1 передбачено 6 трифазних автоматичних вимикачів на струм 63 А. Кабельні лінії живлення до поверхових щитів прокладати кабелем типу ВВГнг 5х25 приховано в підлозі, під штукатуркою і в кабельному каналі.
Від ВРП2 передбачена окрема лінія живлення до кожного поверхового обліково- розподільчого щита ЩОР1-2,...,ЩОР5-2 та лінія живлення електрообладнання загальнобудинкових приміщень під'їзду №2, для цього у ВРП2 передбачено 6 трифазних автоматичних вимикачів на струм 63 А. Кабельні лінії живлення до поверхових щитів прокладати кабелем типу ВВГнг 5х25 приховано в підлозі, під штукатуркою і в кабельному каналі та відкрито у техпідпіллі.
Поверхові обліково-розподільчі щити встановлюються у коридорах і приміщеннях сходових кліток, в них згідно технічних умов за допомогою багатофункціональних лічильників типу PJ НІК-2102 (Iн=5(60)А 220В, 50Гц) передбачено поквартирний облік електроенергії. На кожній лінії до квартирного обліку розміщений диференційний автоматичний вимикач для захисту від струмів витоку, перенапруг і короткого замикання.
Від поверхових обліково-розподільчих щитів ЩОР1-1,...,ЩОР5-1 і ЩОР1-2,...,ЩОР5-2 живляться квартирні розподільчі щити ЩР1-ЩР42 (КМПн-2/9), в котрих розміщені автоматичні вимикачі для захисту групових ліній живлення освітлення, розеточної мережі квартир та силового електрообладнання.
Групова силова мережа виконується кабелем ВВГ, який прокладаються по стінах (на скобах), під штуатуркою та в підлозі в ПВХ трубі.
Групова освітлювальна мережа виконується від щитів освітлення ЩО1 та ЩО2 (встановлених в коридорах на поверхах). Прокладання групової освітлювальної мереж здійснюється під штукатуркою.
Проектом передбачені наступні види освітлення:
- робоче;
- евакуаційне (в коридорах аварійні світлові вказівники "Вихід")
- ремонтне (в приміщенні існуючої щитової).
На головних та евакуаційних виходах з житлового будинку, та на поверхах на виходах на сходові клітки над прорізом дверей на висоті не менше, ніж 2,2м від підлоги встановлюються світлові вказівники виходу типу ДБО-01, мережа живлення котрих виконується вогнетривким кабелем JE-H(St)H-Bd-FE180/T30.
Напруга в мережі робочого та аварійного освітлення 220В, ремонтного 24В.
Для освітлення прийняті світильники з лампами розжарювання. Герметичні світильники встановлюються в ванних кімнатах та зовні будівлі над ганками. Для освітлення кімнат і спалень передбачено світильники із лампами розжарення відповідної потужності.
Освітлювальна мережа виконується впотай під штукатуркою по стінах та по стелі, кабелем ВВГ.
Штепсельні розетки передбачені з пристроєм, що закриває гніздо, якщо штепсельну вилку вийнято.
Монтаж освітлювальної мережі вести після завершення монтажу сантехнічного обладнання.
Висота установки штепсельних розеток та вимикачів - 0,8 м. Штепсельні розетки передбачені з пристроєм, що закриває гніздо, якщо штепсельну вилку вийнято.
Всі лінії, якими заживлені світильники та розетки виконуються трипровідними (фазний -L, нульовий робочий - N та захисний - РЕ провідники), у кімнатах чотирипровідними.
Забороняється об'єднання нульових робочих та захисних провідників різних групових ліній. Нульовий робочий та захисний провідники не дозволяється підключати на щитках під загальний контактний зажим.
Електропроводки повинні розташовуватись горизонтально, вертикально або паралельно краю стін приміщення на відстані не більше ніж 150мм від перекриття і не більше ніж 500мм від підлоги.
Проектом передбачено виконання основної та додаткової системи зрівнювання потенціалів квартир. Як головна заземлюча шина використовується шина РEN розподільчого щита.(див. ЕМО-42)
Загальні дані.
План електропостачання.
Приєднання ПЛ-10кВ та ПЛІ-0,4кВ до КТП-100.
Схема електрична принципова шафи обліку ШО зовнішнього встановлення.
Пересічення ПЛІ-0.4 кВ з дорогою. Деталь заземлення.
Підвішування ПЛІ-0,4 кВ на проектній опорі №1 та існуючій опорі УПс-2.
Підвішування ПЛІ-0,4 кВ на проектних опорах №2 та №3. Монтаж шафи обліку ШО.
Проміжна проектна опора Пс-2. Схема розміщенння.
Кутова проектна опора Кс-2. Схема розміщення.
Металічні конструкції і лінійна арматура для кріплення проводуна опорах типу УАс-2 і УПс-2.
Дата добавления: 03.05.2017
|
1780. Дипломний проект - 25-ти поверховий житловий будинок | AutoCad
Електропостачання та електричні мережі 0,4 кВ гуртожиток. Проектом передбачено електроопалення та електроводопідігрівання для 42 квартир з електроплитами до 8,5 кВт. Категорія електропостачання багатоквартирного житлового будинку - IІ. Загальна встановлена потужність - Рв=484,36 кВт. Розрахункова потужність - Рр=230,25 кВт. Річне споживання електроенергії - 276,3 тис.кВт*год/рік. Напруга мережі живлення квартир - 220 В. Напруга вводу від проектного КТП - 380 В (див ЕП). Склад: комплект креслень (Електропостачання 6 аркуші, Електричні мережі 42 аркуші) + специфікації.
Вступ
Розділ 1. Архітектурно-конструктивна частина
Архітектурно-планувальні рішення
Архітектурно-конструктивні рішення
Інженерна підготовка території
Кліматичні та інженерно-геологічні умови площадки будівництва
Конструктивні рішення будинку
Протипожежні заходи
Конструктивні рішення (продовження)
Теплотехнічний розрахунок
Зовнішнє опорядження будівлі
Внутрішнє опорядження будівлі
Експлікація підлог
Вузли
Плани споруди
Розділ 2. Залізобетонні конструкції
Варіантне проектування
Конструктивна схема будівлі
Матеріали
Огороджуючи конструкції
Значення навантажень
Комбінації завантажень
Сполучення навантажень
Збір навантажень
Розрахункова схема
Навантаження на фундамент
Армування конструктивних елементів
Розрахункова схема з зображенням навантажень у SCAD
Читання результатыв армування
Група армування – Плита на відмітці -19,8(фунд. плита)
Група армування – Плита на відмітці -16,5(плита паркінгу)
Група армування – Плита на відмітці -3,3(плита офісного поверху)
Група армування – Плита на відмітці +3,3(плита типового поверху)
Група армування – Плита на відмітці +48,0(плита мансардного поверху)
Група армування – Плита на відмітці +63,0(плита покриття)
Група армування – Колони
Розділ 3. Основи та фундаменти
Загальна характеристика будівельного майданчика
Оцінка грунтових умов будівельного майданчика
Таблиця нормативних значень фіз..-мех. показників грунтів
Розрахункові величини фізико-механічних характеристик грунту
Таблиця розрахункових величин фіз..-мех. величин грунтів
Збір навантажень
Інженерно-геологічний розріз з зображенням контуру фунд. плити
Роздруківка з КРОСС – Додаток зі SCAD
Результати розрахунку з КРОСС
Розділ 4. Технологія і організація будівництва
Технологічна карта на влаштування монолітного залізобетонного пілонів
Область застосування
Технологія і організація процесів
Вибір крану
Вибір машин та мехпнізмів
Визначення об`ємів робіт
Заходи з техніки безпеки
Вказівки з контролю якості та приймання робіт
Будівельний генеральний план
Огородження будівельного майданчика і небезпечних зон
Проектування під`їздних і внутрішньо майданчикових доріг
Розрахунок тимчасового водо забезпечення будмайданчика
Розрахунок тимчасового електрозабезпечення та освітлення
Визначення потреби в тимчасових спорудах
Розрахунок потреб в складських приміщеннях
Техніка безпеки й охорона праці до будмайданчику
Календарний план виробництва робіт
Визначення періоду будівництва
Технологічні розрахунки
Калькуляція трудових витрат
Розділ 5. Охорона праці
Аналіз потенційних шкідливих та небезпечних факторів
Заходи профілактики виявлення шкідливих і небезпечних факторів
Інженерні рішення
Розділ 6. Кошторисна частина і техніко-економічні показники
Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва
Об'єктний кошторисний розрахунок
Локальний кошторис на загальнобудівельні роботи
Локальний кошторис на внутрішні санітарно-технічні роботи
Локальний кошторис на електромонтажні та слабкострумні роботи
Локальний кошторис на монтаж технологічного устаткування
Локальний кошторис на придбання технологічного устаткування
Перелік використаної літератури
Дата добавления: 04.05.2017
|
1781. Курсовий проект - Розробка проекту районної електричної мережі | AutoCad
КНУБА / Кафедра ЗБК / Об`єкт, що проектується, являє собою 25-ти поверховий житловий будинок, складної конфігурації в плані, з розмірами в осях основного об`єму 45,9х21,9м. Під будинком запроектовано багатоповерховий паркінг (5-ть поверхів), у кожному з поверхів по 17-ть машино-місць. / Склад: 9 аркушів креслення + ЗВ (авторська робота потрібно розбиратися, багато файлів)
. Також здійснюється вибір елементів енергосистеми, ліній електропередач, проводів, елементів розподільчих пристроїв, трансформаторів, компенсуючих пристроїв у відповідності з діючими правилами та нормативними документами.
За техніко-економічними підрахунками вибирається одна з найкращих конфігурацій електричної мережі.
Виконується перевірка надійності мережі, у випадку аварійної ситуації, мережа повинна забезпечувати безперебійне постачання електроенергією споживачів відповідних категорій, що підтверджується розрахунками. Всі розрахунки оформлені у вигляді таблиць.
1. Завдання
2. Вступ
3. Розроблення конфігурацій електричних мереж
4. Розрахунок електричної мережі схеми А
4.1 Визначення довжин ліній
4.2. Розрахунок струмів та напруг на ділянках без урахування втрат та вибір проводів
4.3. Вибір трансформаторів
4.4. Розрахунок перетоків та втрат потужності
4.5. Розрахунок втрат напруги
4.6. Розрахунок втрат електроенергії
5. Розрахунок електричної мережі схеми Б
5.1 Визначення довжин ліній
5.2. Розрахунок струмів та напруг на ділянках без урахування втрат та вибір проводів
5.3. Вибір трансформаторів
5.4. Розрахунок перетоків та втрат потужності
5.5. Розрахунок втрат напруги
5.6. Розрахунок втрат електроенергії
6. Аварійний режим роботи схеми А
7. Режим мінімальних навантажень схеми А
8. Висновки
9. Список використаних джерел
Дата добавления: 08.05.2017
|
1782. Курсовой проект - Проектирование железобетонных конструкций двухэтажного монолитного здания | АutoCad
СумДУ / Кафедра електроенергетики / Дисципліна «Електричні системи і мережі» / Необхідно виконати електропостачання споживачів від потужного джерела електроенергії. Чотири споживачі характери-зується чималою потужністю, для цієї групи споживачів доставлена електроене-ргія повинна бути перетворена на напругу 10 кВ. Два споживачі мають відносно невелику потужність і розташовані недалеко від одного з крупних споживачів. Ними можуть бути невеликі промислові сільськогосподарські і житлові райони і населені пункти. Електропостачання цих споживачів передбачається здійснити від підстанцій відповідних крупних споживачів і забезпечити напругою 380 В. / Склад: 1 аркуш креслення + ПЗ.
Вступление
1. Общие ведомости
2. Указания к компоновке межэтажного перекрытия
3. Конструктивная схема перекрытия
4. Предварительное определение толщины плиты и размеров поперечного сечения балок
5. Расчет и конструирование плиты
5.1. Выбор расчетной схемы
5.2 Определение расчетных пролетов плиты
5.3. Определение нагрузки на плиту
5.4. Определение изгибающих моментов
5.5. Определение толщины плиты
5.6. Определение площади продольной рабочей арматуры
5.7. Указания к конструированию плиты
6. Расчет и конструирование второстепенной балки
6.1. Выбор расчетной схемы
6.2. Определение расчетных пролетов
6.3. Определение нагрузки на балку
6.4. Определение изгибающих моментов
6.5. Определение поперечных сил
6.6. Определение размеров поперечного сечения второстепенной балки
6.7. Определение расчетной формы поперечного сечения второстепенной балки
6.8. Определение площади продольной рабочей арматуры
6.9. Расчет прочности второстепенной балки по наклонным сечениям
6.10 Указания к конструированию
7. Расчет и конструирование колонны
7.1. Выбор расчетной схемы
7.2. Определение усилий в колонне первого этажа
7.3 Определение размеров поперечного сечения колонны
7.4 Указания к конструированию колонны
8. Расчет и конструирование фундамента
8.1. Нагрузка на фундамент
8.2. Определение размеров подошвы фундамента
8.3. Определение высоты фундамента
8.4. Определение изгибающих моментов
8.5. Определение площади сечения арматуры
8.6 Указания к конструированию фундаментов
Использованная литература
Исходные данные для проектирования
1 Длина помещения в осях L, м 39,6
2 Ширина помещения в осях B, м 25,8
3 Количество этажей nп 2
4 Высота этажа Hп, м 4
6 Нормативная полезная нагрузка на перекрытия vn, кН/м2 8
Класс бетона
7 Перекрытия, В С16/20
8 Колонн, В С20/25
9 Фундаментов, В С16/20
Класс арматуры
10 Арматура плиты, класса А400С
11 Арматура балок, колонн, фундамента, класса А300С
12 Снежная нагрузка, s 1,6 кН/м2
13 Расчетное сопротивление грунта: Rо, МПа 0,16
Дата добавления: 09.05.2017
|
1783. Курсовий проект (технікум) - Розрахунок вулканізаційної дільниці комплексного АТП | Компас
ОГАСА / Кафедра строительных конструкций / По конструктивному решению варианта рассматривается ребристое перекрытие с балочными плитами. Это значит, что отношение сторон опорного контура плиты должно быть не менее двух. Балочные плиты перекрытия работают на изгиб в коротком направлении. Величиной изгибающего момента в продольном направлении пренебрегают из-за его незначительной величины. Проектирование ребристого монолитного перекрытия осуществляют в такой последовательности: выполняют компоновку перекрытия в двух или трех вариантах; Рассчитывают элементы перекрытия: плиту, второстепенную и главную балки, колонну первого этажа и фундамент выбранного варианта; Разрабатывают рабочие чертежи рассчитанных конструкций. / Состав: 2 листа чертежи + ПЗ.
Вступ
1 Загальна частина
1.1 Склад проекту
1.2 Вихідні дані
1.3 Коротка технічна характеристика автомобіля ГАЗ-52
1.4 Перелік нормативних документів , на які є посилання в проекті
2 Технологічний розділ
2.1 Розрахунок річної виробничої програми АТП
2.1.1 Вибір і корегування нормативної періодичності ТО і пробігу до КР
2.1.2 Визначення кількості ТО, КР на один автомобіль за цикл
2.1.3 Визначення кількості ТО на один автомобіль і весь парк за рік
2.1.4 Розрахунок коефіцієнта використання парку
2.1.5 Розрахунок річного пробігу по парку
2.1.6 Визначення кількості діагностичних дій на весь парк за рік
2.1.7 Визначення добової програми з ТО і діагностування автомобілів
2.1.8. Побудова графіка ТО і ремонту на рік
2.2 Розрахунок річного обсягу робіт і кількості виробничих працівників
2.2.1 Вибір і корегування нормативних трудомісткостей
2.2.2 Розрахунок річного обсягу робіт по ТО і ПР
2.2.3 Розрахунок річного обсягу робіт із самообслуговування підприємства
2.2.4 Визначення загальної трудомісткості по АТП
2.2.5 Розподіл обсягу робіт ТО і ПР автомобілів по виробничих зонах
2.2.6 Розподіл обсягу робіт із самообслуговування АТП
2.2.7 Розрахунок річного обсягу робіт із діагностування Д-1, Д-2
2.2.8 Розрахунок кількості виробничих працівників
2.2.8.1Розрахунок технологічно-необхідної кількості робітників
2.2.8.2Розрахунок штатної кількості робітників
2.3 Розрахунок виробничої дільниці
2.3.1 Розрахунок трудомісткості робіт на дільниці
2.3.2 Розрахунок кількості робочих постів (ліній) для зони
2.3.3 Розрахунок кількості виробничих працівників і розподіл їх по робочих місцях і постах
2.3.4 Вибір обладнання
2.3.5 Розрахунок площі дільниці
2.3.6 Вибір методу організації робіт
2.3.7 Вибір і описання технологічного процесу на дільниці
2.3.8 Побудова технологічної операційної карти для даної дільниці
3 Конструкторський розділ
3.1 Призначення і місце, застосування пристрою
3.2 Конструкція і принцип дії пристосування
3.3 Розрахунки на міцність
4 Заходи по НОП і ТБ
5 Охорона навколишнього середовища
6 Висновок
7 Список літератури
8 Додатки
Аркуш1 (формат А1): План-схема вулканізаційної дільниці.
Аркуш 2 (формат А1): Загальний вигляд пристосування(формат А2) і 4 шт робочих кресленнь деталей пристосування (формати А4)- Лапа, Планка, Подушка лапи, Стойка.
Вихідні дані та особливості умови для виконання проекту:
1. Марка автомобіля –ГАЗ -52;
2. інвертарна кількість автомобілів в авто підприємстві (Аі) – 50 одиниць;
3. стан автомобілів:технічний стан автомобілів: до капітального ремонту (КР) – 50%;технічний стан автомобілів: після капітального ремонту (КР) –50%;
4. кількість днів роботи автомобілів в році (Дрр) – 258 днів;
5. час транспортування автомобіля у капітальний ремонт (Дт) – 1 день;
6. середньодобовий пробіг автомобіля (Lсд) – 87 км;
7. категорія умов експлуатвції –IІІ;
8. клімат, в якому проходить експлуатація автомобілів – помірний;
9 нормативний пробіг до капітального ремонту 210000 км
Корегуючі коефіцієнти для розрахунку міжремонтних пробігів:
1. К1=0,8,коефіцієнт, що враховує умови експлуатації;
2. К2=1, коефіцієнт, що враховує модифікацію рухомого складу;
3. К3=1 коефіцієнт, що враховує природно-кліматичні умови;
4. К4=1 коефіцієнт, що враховує пробіг з початку експлуатації;
5. К5=1,15 коефіцієнт, що враховує розмір автопідприємства
Нормативні пробіги до ТО для автомобіля ГАЗ-52
1. Пробіг до першого технічного обслуговування ( ТО-1), ……..L1(н)=4000 км
2. Пробіг до другого технічного обслуговування (ТО-2), …….L2(н)= 16000 км
3. Пробіг до капітального ремонту(КР),…………………….. Lкр(н) =210000 км
Нормативна трудомісткість виконання ТО
1. Щоденного обслуговування (ЩО)………………………..tщо(н)=0,3 люд.-год
2. Першого технічного обслуговування ( ТО-1), ……………..t1(н)=3 люд.-год
3. Другого технічного обслуговування (ТО-2)……………….t2(н)=12 люд.-год
4. Поточного ремонту (ПР), ………………………….tпр(н)=2 люд.-год/1000км
Виконання курсового проекту дає змогу підвищити рівень підготовки спеціаліста, для забезпечення правильної експулатації рухомогу складу, технічної екплуатації автомобільного транспорту, що забезпечує підвищення рівня надійності роботи, безпеки руху, економії паливно-мастильних матеріалів, раціонального використання автомобільних запчастин, створення комфортних умов роботи працівників, зменшення простою рухомого складу що впливає на зниження затрат,на утримання автотранспорту та зниження собівартості перевезень вантажу та пасажирів.
Також виконання курсового проекту дає змогу навчитися вибирати періодичності ТО і пробігу до КР, скільки потрібно ТО і КР в залежності від його пробігу.
Отже, основною метою технічної експулатації автомобілів є зниження затрат на підтримання працездатності автомобіля в заданих умовах експулатації.
Основні показники проекту:
Коефіціент технічної готовності Lт= 0,95
Коефіціент використання αв = 0.64
Lр – річний пробіг 1-го автомобіля = 21323км.
Lрр – річний пробіг всіх автомобілів = 1016160км.
Загальна трудомісткість Σтатп = 5522 люд.год
Трудомісткість виконання робіт вулканізаторної дільниці разом із щиномонтажною Тділ.=117,13 люд.год
Кількість ТО-1 одного авт. за рік N1 = 5
Кількість ТО-2 всіх авт. за рік N2 = 2
Дата добавления: 10.05.2017
|
1784. Дипломний проект - Комплексна механізація виробництва озимої пшениці на зерно в господарстві з удосконаленням культиватора КПГ-250 | Компас
ЧПТ / Відділення «Механічне» / Дисципліна "Технічна експлуатація автомобілів" / Задача - навчитися планувати роботу підрозділів АТП та проектувати вулканізаційну дільницю, вміти проводити розрахунок річної виробничої програми АТП, будувати графік ТО і ремонту на рік, складати технологічної операційної карти для ТО. / Склад: 2 аркуша креслення + ПЗ.
1.Аналіз господарства
2.Технологічна карта
3.Графіки завантаження
4.Операційна карта
5.Знаряддя на базі плоскоріза КПГ-250М
6.Щілеріз з плоскоріжучою лапою
7.Пристрій для очищення молотилки комбайна
8.Техніко економічні показники в-в
9.Техніко економічні показники
Креслення деталей: Кронштейн, Вал колеса, Стійка щілина, Долото, Болт, Косинка стійки, Ніж, Проміжна ланка, Корпус культиваторної лапи, Планка кріплення культиваторної лапи
Зміст
Відомість дипломного проекту
Реферат
Вступ
1.Виробничо – технічна характеристика господарства
1.1.Короткі відомості про господарство
1.2.Аналіз виробничої діяльності
1.3.Стан технічного обслуговування МТП
2.Комплексна механізація виробництва озимої пшениці
2.1.Біологічні особливості озимої пшениці
2.2.Програмування врожайності
2.3.Технологія виробництва озимої пшениці на зерно
2.3.1.Основний обробіток ґрунту
2.3.2.Внесення добрив
2.3.3.Посів культури
2.3.4.Догляд за посівами
2.3.5.Збирання озимої пшениці
2.4.Складання технологічної карти на виробництво озимої пшениці
2.5.Обґрунтування складу агрегатів
2.6.Вибір складу комплексу машин
3.Організація роботи спеціалізованої механізованої ланки
3.1.Складання операційної карти на щілювання
3.2.Організація роботи спеціалізованої механізованої ланки
4.Конструкторська розробка. Щілювач на основі культиватора КПГ-250
4.1.Обґрунтування необхідності конструкції
4.2.Будова пристрою та його робота
4.3.Розрахунок деталей пристрою.
4.3.1.Розрахунок болтів на зрізання
4.3.2.Розрахунок зварювальних швів на розривання
5.Охорона праці
5.1.Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
5.2.Аналіз стану охорони праці в господарстві
5.3.Проект заходів з охорони праці
5.4.Вимоги безпеки, розрахунок потреби засобів захисту
5.5.Пожежна безпека
5.6.Конструкторська розробка з техніки вимог безпеки
6.Техніко – економічна оцінка дипломного проекту
6.1.Розрахунок економічних показників виробництва озимої пшениці
6.2.Економічна ефективність дипломного проекту
7.Екологічна експертиза дипломного проекту
8.Цивільна оборона
Висновки
Використана література
Додатки
Дата добавления: 10.05.2017
|
1785. Дипломний проект - Технологічне вирощування і збирання гороху з удосконаленням оприскувача ОПВ - 2000 | Компас
ВНАУ / Метою було підібрати найкращий комплекс машин для вирощування озимої пшениці. В дипломному проекті розроблено технологічну карту із застосуванням ПЕОМ. Розроблена конструкторська частина. Це щіцлювач на основі культиватора КПГ-250. Проведена екологічна експертиза та техніко – економічна оцінка всіх показників. / Склад: Пояснювальна записка складається з 87 аркушів (формат А4), в якій викладено 8 розділів, 2 малюнки, 22 таблиці та 4 додатки і 9 аркушів графічної частини.
1.Технологічна карта на вирощування і збирання гороху
2.Схема класифікації обприскувачів
3.Техніко-економічні показники
4.Обприскувач. Загальний вигляд
5.Обприскувач. Загальний вигляд
6.Розпилюючий пристрій
7.Деталі: Палець, Вал, Диск, Кожух, Скоба, Втулка, Наконечник, Втулка кулькова, Пластина
Зміст
Відомість дипломного проекту
Реферат
Вступ
1. Аналіз господарської діяльності і коротка характеристика господарства
1.1.Загальні відомості про господарство
1.2.Виробнича діяльність у рослинництві
1.3.Технічна оснащеність господарства
1.4.Наявність спеціальних машин для виробництва заданої сільськогосподарської культури
1.5.Існуючий технологічний процес в господарстві
1.6.Задачі дипломного проекту
2.Технологічне вирощування і збирання гороху
2.1.Місце в сівозміні
2.2.Внесення добрив
2.3.Основний обробіток ґрунту
2.4.Передпосівний обробіток ґрунту
2.5.Підготовка насіннєвого матеріалу
2.6.Сівба гороху
2.7.Догляд за посівами
2.8.Збирання врожаю
2.9.Обгрунтування складу комплексу машин для технологічного процесу вирощування та збирання гороху
3.Конструтивне вдосконалення обприскувача для хімічного захисту рослин ОПВ-2000
3.1.Огляд існуючих технологічних засобів та обґрунтування необхідності їх вдосконалення
3.2.Будова та робота агрегату
3.3.Розрахунок на міцність вузлів та деталей конструктивної розробки
3.3.1.Розрахунок зварного з’єднання поворотного важеля
3.3.2.Визначення діаметра тяги кріплення поворотного пристрою
4.Охорона праці при вирощуванні та збиранні гороху
4.1.Вимоги безпеки при вирощуванні та збиранні гороху по інтенсивній технології
4.2.Виробничі небезпеки, які виникають при вирощуванні та збиранні гороху
4.3.Пропоновані заходи по профілактиці травм
4.4.Розробка технічних і санітарно-гігієнічних засобів охорони праці
4.5.Протипожежна профілактика
4.6.Опис графічної частини по охороні праці
5.Цивільна оборона
5.1.Оцінка стійкості МТП і ПЕК до впливу високих температур
6.Економічне обґрунтування вирощування та збирання гороху
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Додатки
Технічна характеристика Оприскувач ОПВ-2000:
1.Продуктивність 19,6га/год;
2.Робоча швидкість руху 6...8 км/год;
3.Ширина захвату 30...40м;
4.Місткість баку 2м;
5.Витрата робочої рідини 10...50л/га;
6.Максимальний робочий тиск 1,5МПа;
7.Продуктивність насоса 120л/хв;
8.Маса з повним комплектом робочих органів 3100кг.
1.Витрата робочої рідини 10...50л/га;
2.Ширина захвату 30...40м;
3.Максимальний робочий тиск 1,5 МПа;
4.Продуктивність насоса 120 л/хв.
Дата добавления: 10.05.2017
|
© Rundex 1.2 |
